Оксана Дубик – будівельник. Вона будувала рідне місто Маріуполь: школи, дитсадочки, лікарні.
Після повномасштабного вторгнення рф жінка втратила роботу та рідне місто. Її чоловік – боєць «Азова» опинився у російському полоні. Самій Оксані після евакуації до Львова довелося все починати спочатку.
Її нинішній девіз: «Маємо жити далі!».
Разом з подругами Оксана відкрила квіткарню. Хоча до того досвіду роботи з рослинами не мала. Тепер же у неї немає відбою від покупців.
«Планую пропонувати гостям запашну каву з канапками, а ще – оформити стіл для флориста, за яким кожен наш гість особисто збиратиме букети на власний смак. Квіти – це краса, яка живе попри жахи та біль війни. Хочу заквітчати весь Львів, який мене так тепло, по-рідному прийняв!» – говорить Оксана Дубик.
Вона вірить у свій маленький новий бізнес. Жінка переконана, що її чоловік обов’язково скоро повернеться та неодмінно – незабаром наша перемога.