Кримінальна відповідальність та амністія
Не підлягатимуть амністії особи, які вчинили злочини, пов’язані з тимчасовою окупацією, що підпадають під один з таких критеріїв:
- найбільш серйозні злочини, що підпадають під юрисдикцію МКС (їхній перелік визначено у статті 5 Римського Статуту Міжнародного кримінального суду і включає в себе: злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочин агресії);
- умисні тяжкі та/або особливо тяжкі злочини, якщо заподіяно смерть;
- умисні тяжкі та/або особливо тяжкі злочини проти життя та здоров’я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Іноземці не підпадатимуть під амністію чи звільнення від відповідальності.
Люстрація
Процедура люстрації буде визначена в окремому законі. В залежності від міри участі в окупації та посягання на життя та здоров’я будуть піддані в різній мірі обмеженням такі категорії громадян України, які працювали/служили:
1) у складі окупаційних адміністрацій РФ та забезпечували життєдіяльність тимчасово окупованих територій;
2) у складі окупаційних сил РФ, але при цьому не завдали шкоди життю та здоров’ю громадян;
3) у складі окупаційних сил РФ і завдали шкоди життю чи здоров’ю громадян;
4) у складі вищого керівництва окупаційних сил та окупаційних адміністрацій РФ.
Перша категорія не буде піддана люстрації взагалі.
Право на правду
Одним з принципів ООН щодо перехідної юстиції є забезпечення права на правду — права мати доступ до інформації про причини, хід та наслідки збройного конфлікту. Для реалізації цього права, а також задля консолідації всіх зусиль держави щодо збору інформації про правопорушення та злочини, вчинені під час збройної агресії Російської Федерації, ми вже зараз працюємо над створенням нової державної установи — Українського національного центру розбудови миру.
Його метою буде моніторинг дотримання прав людини та норм міжнародного гуманітарного права у зв’язку з тимчасовою окупацією частини території України шляхом збору інформації та документів щодо їх порушення, зокрема, для міжвідомчої координації з метою подальшого захисту та відновлення прав постраждалих осіб та держави у міжнародних судових установах. Для цього Центр буде вести та наповнювати бази даних осіб, права та свободи яких порушено внаслідок тимчасової окупації, взаємодіяти з неурядовими організаціями щодо документування найбільш серйозних злочинів, вчинених у зв’язку з тимчасовою окупацією.
В результаті його діяльності ми матимемо повну інформацію про порушення прав, зібрану в одному центрі. Це дозволить також впорядкувати державну політику та дії держави як щодо відновлення порушених прав, так і щодо підготовки позовів до Російської Федерації в міжнародних судах.
Реституція
Одним з ефективних способів отримати компенсацію за порушені права, включаючи право власності, є звернення до Європейського суду з прав людини із заявами проти Росії. Росія не визнає факт окупації. У Європейському суді з прав людини вже тисячі таких заяв. На жаль, це історія не про швидке рішення, бо розгляд справ у Страсбурзькому суді займає не один рік.
Те саме стосується і компенсації збитків, завданих Україні, як державі. В Європейському суді з прав людини, а також у Міжнародному суді ООН є справи за позовами України до Росії і ми чекаємо на їхнє ефективне вирішення. Міжнародне право передбачає, що держава-агресор після припинення своєї злочинної діяльності має виплатити компенсацію державі, на яку вона напала, а також вжити інших заходів міжнародно-правової відповідальності, які зокрема включають сатисфакцію у вигляді офіційних вибачень та визнання неправомірності власних дій, покарання винуватих, а також надання гарантій неповторення такої політики в майбутньому.
Разом з тим, перш ніж щось відбудовувати нам варто встановити взагалі обсяг пошкодженого майна та завданих збитків. Частково це вже давно роблять органи прокуратури в межах багатьох кримінальних проваджень, але у прокуратури немає і не може бути задачі відновлення пошкодженого майна. Це питання взагалі належить до набагато більш глобальної задачі. Наш законопроєкт передбачає, що одразу після деокупації населеного пункту будуть складатись на місці реєстри майна та об’єктів, які пошкоджені, і які потребують термінового відновлення.